Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

через весь город

  • 1 брести по грязи через весь город

    Универсальный русско-английский словарь > брести по грязи через весь город

  • 2 через

    через
    предлог с вин. п.
    1. (о пространстве, месте) διά, πάνω / διά μέσου (сквозь):
    мост \через реку ἡ γέφυρα πάνω ἀπό τό ποτάμι· ремень \через плечо́ τό λουρί στον ῶμο· перейти \через дорогу περνώ τόν δρόμο· ступи́ть \через порог περνώ τό κατώφλι, μπαίνω· прыгнуть \через барьер πηδώ πάνω ἀπό τόν φράχτη· прыгнуть \через ручей πηδώ τό ρυάκι· ехать \через реку περνώ τό ποτάμι· пройти \через лес περνώ διά μέσον τοῦ δάσους· перейти́, переехать \через что́-л. διαβαίνω (или διασχίζω, διαπερ(ν)ῶ)· ехать в Ленинград \через Москву́ μεταβαίνω στό Λένινγκραντ μέσω Μόσχας· ехать \через весь город διασχίζω ὅλη τήν πόλη· влезть \через окно μπαίνω ἀπ' τό παράθυρο· пройти \через испытания περνώ δοκιμασίες·
    2. (при посредстве) διά μέσου, μέσον, μέ τήν βοήθεια:
    оповестить \через газету γνωστοποιώ μέσον τής ἐφημερίδας· разговаривать \через переводчика μιλώ μέ τήν βοήθεια διερμηνέα· смотреть \через очки βλέπω μέ τά ματογυάλια·
    3. (о расстоянии) μετά:
    \через два километра начинается деревня μετά δύο χιλιόμετρα ἀρχίζει τό χωριό· она живет \через три до́ма от нас αὐτη κατοικεί τρία σπίτια πιό μακρυά ἀπό μᾶς· писать \через три строки γράφω ἀνά τρία διαστήματα·
    4. (о времени) ὑστερα ἀπό, μετά:
    приду́ \через час θά ἔλθω μετά ἀπό μιαν ὠρα· \через два дня ὕστερα ἀπό δυό μέρες, μετά δυό μέρες· \через некоторое время μετά ἀπό λίγον καιρό· регулярно \через день μέρα παρά μέρα· ◊ \через голову кого-л. разг χωρίς νά ρωτήσω κάποιον \через пень колоду разг κουτσά στραβά.

    Русско-новогреческий словарь > через

  • 3 через

    Русско-английский словарь по общей лексике > через

  • 4 идти

    1) ( переступая ногами) andare, camminare
    ••
    2) ( перемещаться) andare, muoversi, spostarsi, passare
    ••

    идти в гору — andare su, andare per la maggiore

    идти на попятный — far marcia indietro, ritirarsi, rimangiarsi la promessa

    3) ( проходить) passare, trascorrere
    4) (отправляться, направляться) andare, partire, recarsi, dirigersi
    5) (следовать, двигаться) andare, proseguire
    ••
    7) ( поступать) entrare, iscriversi, farsi, aderire
    8) ( приближаться) avvicinarsi, venire, arrivare
    9) ( доставляться) pervenire, essere recapitato
    10) ( о часах) funzionare, camminare
    12) (протекать, продвигаться) procedere, andare avanti, essere in corso
    ••
    13) (пролегать, проходить) passare, attraversare, percorrere
    14) (выделяться, исходить) uscire
    15) ( делать ход в игре) muovere, giocare
    16) (расходоваться, употребляться) andare, essere usato [impiegato]
    ••

    идти впрок — tornare utile, venire usato, trovare impiego

    17) (находить сбыт, продаваться) andare, vendersi
    18) (причитаться, следовать) spettare, venire pagato [corrisposto]

    за сверхурочную работу идёт надбавка — per il lavoro straordinario viene pagato [spetta] un supplemento

    19) (быть подходящим, соответствовать) andare bene, stare bene, essere adatto
    ••

    ну, это ещё куда ни шло — questo, magari, potrebbe andare

    20) (ставиться, исполняться) darsi

    в "Сатире" сегодня идёт "Ревизор" — al Teatro della Satira oggi si dà ‘L'ispettore generale’

    21) ( предназначаться) andare, essere destinato
    22) (касаться - о споре, беседе и т.п.) riguardare
    ••
    23) (соглашаться, поддаваться) acconsentire, accettare
    ••
    24)

    идёт! — d'accordo!, va bene!

    иди ты! — ma va' là!, ma nò!

    * * *
    несов.
    1) (двигаться, переступая ногами) andare (a piedi), camminare vi (a), venire vi (e)

    идти́ пешком — andare a piedi

    идти́ домой — andare a casa

    2) (двигаться, перемещаться) andare vi (e), venire vi (e), passare vi (e), transitare vi (e) ( только о средстве транспорта)
    3) (отправляться, направляться куда-л.) andare vi (e), muoversi; partire vi (e)

    идти́ гулять — andare a passeggiare

    идти́ на войну — andare alla guerra

    идти́ на врага — muoversi contro il nemico

    4) (следовать, двигаться в каком-л. направлении) andare vi (e), muoversi, perseguire vt

    идти́ к намеченной цели — perseguire l'obiettivo prefisso andare verso l'obiettivo fissato

    всегда идти́ вперёд — andare sempre avanti; non fermarsi mai

    5) (на что - поступать каким-л. образом) andare vt, accettare vt; andare / venire incontro a

    идти́ наперекор — muoversi / andare controcorrente

    идти́ на предлагаемые условия — accettare le condizioni proposte

    6) (в + мн., + на - вступать куда-л., приступать к каким-л. действиям) andare vt, entrare vi (e)

    идти́ в моряки — farsi marinaio; scegliere la professione di marinaio / Marina воен.

    7) (за кем - следовать кому-л. в чём-л.) seguire vt, imitare vt

    идти́ за своим учителем — seguire il maestro

    8) (перемещаться, быть в движении) pervenire vi (e), muoversi, viaggiare vi (a)

    древесина идёт на фабрики — il legname arriva nelle fabbriche / viene fornito alle fabbriche

    9) (приближаться, появляться) arrivare vi (e), avvicinarsi
    10) (о механизме; быть в действии) funzionare vi (a), lavorare vi (a)

    часы не идут — l'orologio non va; l'orologio è fermo

    идёт снег — nevica; sta cadendo la neve

    дождь идёт — piove; sta cadendo la pioggia

    12) (протекать, длиться, совершаться) andare vi (e), passare vi (e), procedere vi (e)
    13) (пролегать, быть расположенным где-л.) andare vi ( per qc), passare vi (e) ( attraverso qc); estendersi ( lungo qc)
    14) (выделяться, исходить откуда-либо) uscire vi (e) ( da qc), provenire vi (e) ( da qc), fuoriuscire vi (e) ( da qc), sgorgare vi (e) ( da qc)

    идут слухи — corrono / girano voci

    15) ( делать ход в игре) giocare vt, muovere vt

    идти́ королём шахм.muovere il Re

    16) ( быть нужным) essere usato / utilizzato, servire vi (e) (per + inf)
    17) ( распродаваться) andare vi (e), avere smercio
    18) (соответствовать, подходить) confare vi (a), corrispondere vi (a); entrarci
    19) (быть к лицу, подходить) andare vi (e), andare / stare bene, confare vi (e)
    20) (о чём-л. вбиваемом, надеваемом) entrare vi (e), penetrare vi (e)
    21) (исполняться, ставиться - о пьесе, фильме) dare vt; recitare vt ( о театре); proiettare vt ( о фильме)
    22) (с предлогами в, на и существительным; перев. по-разному через глаголы со схожим значением)

    идти́ в / на переработку — essere trasformato / riciclato; essere / venire riutilizzato

    идти́ в / на продажу — essere messo in vendita

    идти́ на убыль — subire un calo; calare vi (e)

    идти́ на риск — rischiare vt

    23) прост. (Идёт!) D'accordo! Mi sta bene! Ci sto! разг.

    речь идёт о... — si tratta di...

    ••

    иди ты! прост. (удивление) — Andiamo, via! Ma no!

    иди ты к… / на… / в… бран. — ma va a…

    идти́ по миру — mendicare vi (a), accattare vi (a)

    … (ещё) куда ни шло! — … magari! Non c'è male! Potrebbe andare

    * * *
    v
    1) gener. fare la strada, fare la strada a piedi, affarsi, calcarsi, costeggiare, piovere, plorare (о дожде), andare, andare 12) (per) (о возрасте), andare come una pittura, andare d'incanto (+D), camminare, camminare (о делах и т.п.), condursi, gragnolare (о граде), infilare, marciare, nevicare (e, a), pigliare, rappresentarsi (о пьесе, опере), recarsi, reggersi (о предприятии, делах), secondare (çà+I), seguire, seguire (çà+ I), seguitare (çà+I), stare, stare come una pittura, stare d'incanto (+D)
    2) poet. gire, ire
    3) theatre. andare (su) (о пьесе и т.п.)

    Universale dizionario russo-italiano > идти

  • 5 таскаться

    165 Г несов. madalk.
    1. по чему, куда, с кем ringi kolama, luusima, vantsima, uitama, longerdama, ringi kolistama, kodjama, kodima; \таскаться по магазинам mööda poode ringi kolama, \таскаться по улицам tänavatel luusima, он всюду за мной таскается ta käib mul igal pool sabas, на рынок приходится \таскаться через весь город et turule jõuda, tuleb pool linna läbi kolistada;
    2. с чем kaasas tassima v vedama v tirima; весь день \таскаться с тяжёлым чемоданом kogu päeva rasket kohvrit kaasas vedama v tassima;
    3. за кем järele jooksma, taga ajama; с кем mehkeldama, aelema, amelema; \таскаться за женьщинами naiste järele jooksma, naisi taga ajama;
    4. страд. к

    Русско-эстонский новый словарь > таскаться

  • 6 переть

    [perét'] v.i. impf. (пру, прёшь, прёт, прём, прёте, прут; pass. пёр, пёрла, пёрло, пёрли)
    1.

    куда прёшь? видишь, написано "вход запрещён" — dove vai? non vedi la scritta "vietato entrare"?

    3) (на + acc.) spingere (v.t.), premere (v.t.)

    она растолстела, жиры прут со всех сторон — è ingrassata e piena di ciccia

    5) v.t. portare, trascinare

    он замучался: пёр чемодан с книгами — è tornato sfiancato per aver portato la valigia carica di libri

    6) (pf. спереть) rubare
    2.

    ему прёт — (gerg.) è fortunato

    Новый русско-итальянский словарь > переть

  • 7 Ч-111

    К ЧЁРТУ2 (К ЧЕРТИМ, К БЕСУ, К ДЬЙ-ВОЛУ, К ЛЁШЕМУ, К НЕЧИСТОМУ, К ШУТУ) coll К ЧЁРТОВОЙ МАТЕРИ (БАБУШКЕ) highly coll PrepP these forms only sent adv (parenth) used after interrog pronouns and adverbs ( usu. какой, куда)) used to indicate or emphasize the rhetorical and/or ironic nature of a statement
    what the hell kind of NP is this (is he etc)
    some bloody NP he is (you are etc).
    «Какая, к черту, в Семидоле революция? Четыре маслобойки и одна мельница... Весь город пополз ко всенощной, к Покрову пресвятой богородицы» (Федин 1). "What the hell kind of revolution is there in Semidol? Four creameries and one windmill...The whole town's crept off to vespers, to the Feast of the Intercession of the Holy Virgin" (1a).
    (Зилов:) (Тычет пальцем в открытую дверь, через которую видна освещенная улица.) Что это?.. Разве это ночь? Ну? Светло как днём! Какая же это к чёрту ночь! (Вампилов 5). (Z.:) (Points at open door, through which the brightly lit street can be seen.) What's that?...Call that night, do you? It's as bright as day! Some bloody night that! (5a).
    1-й гость:) Какая тут, к нечистому, любовь, ежели с самого обеда ни рюмки? (Чехов 4). ( context transl) (First Guest:) How the devil can I think of love when I haven't had a single glass of anything since dinner? (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Ч-111

  • 8 к лешему

    I
    К ЧЕРТУ <K ЧЕРТЯМ, КО ВСЕМ ЧЕРТЯМ, К ЧЕРТЯМ СОБАЧЬИМ> highly coll; К ЧЕРТОВОЙ МАТЕРИ < БАБУШКЕ> highly coll, rude
    [PrepP; these forms only]
    =====
    1. послать, выгнать, вышвырнуть и т.п. кого Also: К ЛЕШЕМУ highly coll; К < КО ВСЕМ> СВИНЬЯМ substand, rude [adv]
    to send s.o. away or drive s.o. out rudely (often when rejecting s.o.'s requests, claims, demands etc):
    - tell s.o. to go to the devil (to hell);
    - throw (kick) s.o. the hell out (of some place).
         ♦ Панкрат... явился в кабинет и вручил Персикову великолепнейшую атласную визитную карточку. "Он тамотко [regional = там]", - робко прибавил Панкрат... "Гони его к чёртовой матери", - монотонно сказал Персиков и смахнул карточку под стол (Булгаков 10)....Pankrat entered the office and handed Persikov a magnificent satiny calling card. "He's out there," Pankrat added timidly...."Tell him to go to hell," Persikov said in a monotone, and he threw the card under the table (10b).
         ♦ "Разрешите, мессир, его [Степу] выкинуть ко всем чертям из Москвы?" (Булгаков 9). "Permit me, Messire, to throw him [Styopa] the hell out of Moscow?" (9a).
    2. ну тебя (его и т. п) к лешему !; иди <пошёл, убирайся и т.п.> - ! Also: К ЛЕШЕМУ highly coll; К < КО ВСЕМ> СВИНЬЯМ substand, rude; К ЛЯДУ substand, rude [adv]
    used to express irritation, anger, contempt directed at s.o. or sth., a desire to be rid of s.o. or sth.:
    - to (the) hell with you (him etc)!;
    - go (let him etc go) to (bloody) hell (to the devil)!;
    - get (let him etc get) the hell out of here!
         ♦ Разговоры на тему о психике таких индивидов, как Хозяин и Хряк, беспредметны... Да ну их к чёртовой матери! Кто они такие, чтобы забивать свою голову их жалкими персонами? (Зиновьев 1). Conversations about the psyche of such individuals as the Boss and Hog are conversations without a subject....The hell with them all! Who are they anyway, that we should be bothering our heads with their miserable personas! (1a).
         ♦ Женщина рассмеялась: "Да ну тебя к лешему, скаред! Я пошутила...", - и пошла вниз (Булгаков 9). The woman laughed. "Oh, go to hell, you old miser! I was only joking." And she went on downstairs (9b).
         ♦ "Слушай, дед... иди-ка ты отсюдова [ungrammat = отсюда] к чёртовой матери. Я этими байками сыт по горло" (Максимов 3). "Listen, Grandpa, why don't you go to bloody hell. I'm fed up to the teeth with your bedtime stories" (3a).
         ♦ "Бери три тысячи и убирайся ко всем чертям, да и Врублевского с собой захвати - слышишь это? Но сейчас же, сию же минуту, и это навеки, понимаешь, пане, навеки вот в эту самую дверь и выйдешь" (Достоевский 1). "Tbke three thousand and go to the devil, and don't forget Vrublevsky-do you hear? But now, this minute, and forever, do you understand, paniey you'll walk out this door forever" (1a).
    3. к лешему (кого-что)! Also: К ЛЕШЕМУ highly coll [Interj]
    used to express protest, a complete rejection of s.o. or sth.:
    - damn it (him etc)!;
    - the (to) hell with this (him etc)!;
    - to the devil with this (him etc)!
         К чёрту! К чёртовой матери! Я не могу позволить им убить себя. Я должен жить (Аржак 1). Damn it! То hell with it! I couldn't let them kill me! I must live (1a).
         ♦ "К чёрту музей, к чёрту Карла Эберсокса, я хочу на воздух, на солнце!" (Федин 1). " То the devil with the museum, to the devil with Karl Ebersocks, I want air, sunshine!" (1a).
    4. взорвать что, взорваться, разлететься, развалиться и т.п. - [adv]
    (to blow up, collapse, be ruined etc) completely, irretrievably:
    - the damn...;
    - (blow (smash) sth.) to bits (to smithereens);
    - [in limited contexts] shot to hell;
    - to hell and gone.
    5. [formula phrase]
    used in response to " ни пуха ни пера", which is a wish for success or luck in sth.:
    - I'll do my best!;
    II
    К ЧЕРТУ <K ЧЕРТЯМ, К БЕСУ, К ДЬЯВОЛУ, К ЛЕШЕМУ, К НЕЧИСТОМУ, К ШУТУ> coll; К ЧЕРТОВОЙ МАТЕРИ < БАБУШКЕ> highly coll
    [PrepP; these forms only; sent adv (parenth); used after interrog pronouns and adverbs (usu. какой, куда)]
    =====
    used to indicate or emphasize the rhetorical and/ or ironic nature of a statement:
    - what the hell kind of [NP] is this (is he etc);
    - some bloody [NP] he is (you are etc).
         ♦ "Какая, к черту, в Семидоле революция? Четыре маслобойки и одна мельница... Весь город пополз ко всенощной, к Покрову пресвятой богородицы" (Федин 1). "What the hell kind of revolution is there in Semidol? Four creameries and one windmill...The whole town's crept off to vespers, to the Feast of the Intercession of the Holy Virgin" (1a).
         ♦ [Зилов:] (Тычет пальцем в открытую дверь, через которую видна освещённая улица.) Что это?.. Разве это ночь? Ну? Светло как днём! Какая же это к чёрту ночь! (Вампилов 5). [Z.:](Points at open door, through which the brightly lit street can be seen.) What's that?...Call that night, do you? It's as bright as day! Some bloody night that! (5a).
         ♦ [1-й гость:] Какая тут, к нечистому, любовь, ежели с самого обеда ни рюмки? (Чехов 4). [context transl] [First Guest:] How the devil can I think of love when I haven't had a single glass of anything since dinner? (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > к лешему

  • 9 к чертовой бабушке

    I
    К ЧЕРТУ <K ЧЕРТЯМ, КО ВСЕМ ЧЕРТЯМ, К ЧЕРТЯМ СОБАЧЬИМ> highly coll; К ЧЕРТОВОЙ МАТЕРИ < БАБУШКЕ> highly coll, rude
    [PrepP; these forms only]
    =====
    1. послать, выгнать, вышвырнуть и т.п. кого Also: К ЛЕШЕМУ highly coll; К < КО ВСЕМ> СВИНЬЯМ substand, rude [adv]
    to send s.o. away or drive s.o. out rudely (often when rejecting s.o.'s requests, claims, demands etc):
    - tell s.o. to go to the devil (to hell);
    - throw (kick) s.o. the hell out (of some place).
         ♦ Панкрат... явился в кабинет и вручил Персикову великолепнейшую атласную визитную карточку. "Он тамотко [regional = там]", - робко прибавил Панкрат... "Гони его к чёртовой матери", - монотонно сказал Персиков и смахнул карточку под стол (Булгаков 10)....Pankrat entered the office and handed Persikov a magnificent satiny calling card. "He's out there," Pankrat added timidly...."Tell him to go to hell," Persikov said in a monotone, and he threw the card under the table (10b).
         ♦ "Разрешите, мессир, его [Степу] выкинуть ко всем чертям из Москвы?" (Булгаков 9). "Permit me, Messire, to throw him [Styopa] the hell out of Moscow?" (9a).
    2. ну тебя (его и т. п) к чертовой бабушке !; иди <пошёл, убирайся и т.п.> - ! Also: К ЛЕШЕМУ highly coll; К < КО ВСЕМ> СВИНЬЯМ substand, rude; К ЛЯДУ substand, rude [adv]
    used to express irritation, anger, contempt directed at s.o. or sth., a desire to be rid of s.o. or sth.:
    - to (the) hell with you (him etc)!;
    - go (let him etc go) to (bloody) hell (to the devil)!;
    - get (let him etc get) the hell out of here!
         ♦ Разговоры на тему о психике таких индивидов, как Хозяин и Хряк, беспредметны... Да ну их к чёртовой матери! Кто они такие, чтобы забивать свою голову их жалкими персонами? (Зиновьев 1). Conversations about the psyche of such individuals as the Boss and Hog are conversations without a subject....The hell with them all! Who are they anyway, that we should be bothering our heads with their miserable personas! (1a).
         ♦ Женщина рассмеялась: "Да ну тебя к лешему, скаред! Я пошутила...", - и пошла вниз (Булгаков 9). The woman laughed. "Oh, go to hell, you old miser! I was only joking." And she went on downstairs (9b).
         ♦ "Слушай, дед... иди-ка ты отсюдова [ungrammat = отсюда] к чёртовой матери. Я этими байками сыт по горло" (Максимов 3). "Listen, Grandpa, why don't you go to bloody hell. I'm fed up to the teeth with your bedtime stories" (3a).
         ♦ "Бери три тысячи и убирайся ко всем чертям, да и Врублевского с собой захвати - слышишь это? Но сейчас же, сию же минуту, и это навеки, понимаешь, пане, навеки вот в эту самую дверь и выйдешь" (Достоевский 1). "Tbke three thousand and go to the devil, and don't forget Vrublevsky-do you hear? But now, this minute, and forever, do you understand, paniey you'll walk out this door forever" (1a).
    3. к чертовой бабушке (кого-что)! Also: К ЛЕШЕМУ highly coll [Interj]
    used to express protest, a complete rejection of s.o. or sth.:
    - damn it (him etc)!;
    - the (to) hell with this (him etc)!;
    - to the devil with this (him etc)!
         К чёрту! К чёртовой матери! Я не могу позволить им убить себя. Я должен жить (Аржак 1). Damn it! То hell with it! I couldn't let them kill me! I must live (1a).
         ♦ "К чёрту музей, к чёрту Карла Эберсокса, я хочу на воздух, на солнце!" (Федин 1). " То the devil with the museum, to the devil with Karl Ebersocks, I want air, sunshine!" (1a).
    4. взорвать что, взорваться, разлететься, развалиться и т.п. - [adv]
    (to blow up, collapse, be ruined etc) completely, irretrievably:
    - the damn...;
    - (blow (smash) sth.) to bits (to smithereens);
    - [in limited contexts] shot to hell;
    - to hell and gone.
    5. [formula phrase]
    used in response to " ни пуха ни пера", which is a wish for success or luck in sth.:
    - I'll do my best!;
    II
    К ЧЕРТУ <K ЧЕРТЯМ, К БЕСУ, К ДЬЯВОЛУ, К ЛЕШЕМУ, К НЕЧИСТОМУ, К ШУТУ> coll; К ЧЕРТОВОЙ МАТЕРИ < БАБУШКЕ> highly coll
    [PrepP; these forms only; sent adv (parenth); used after interrog pronouns and adverbs (usu. какой, куда)]
    =====
    used to indicate or emphasize the rhetorical and/ or ironic nature of a statement:
    - what the hell kind of [NP] is this (is he etc);
    - some bloody [NP] he is (you are etc).
         ♦ "Какая, к черту, в Семидоле революция? Четыре маслобойки и одна мельница... Весь город пополз ко всенощной, к Покрову пресвятой богородицы" (Федин 1). "What the hell kind of revolution is there in Semidol? Four creameries and one windmill...The whole town's crept off to vespers, to the Feast of the Intercession of the Holy Virgin" (1a).
         ♦ [Зилов:] (Тычет пальцем в открытую дверь, через которую видна освещённая улица.) Что это?.. Разве это ночь? Ну? Светло как днём! Какая же это к чёрту ночь! (Вампилов 5). [Z.:](Points at open door, through which the brightly lit street can be seen.) What's that?...Call that night, do you? It's as bright as day! Some bloody night that! (5a).
         ♦ [1-й гость:] Какая тут, к нечистому, любовь, ежели с самого обеда ни рюмки? (Чехов 4). [context transl] [First Guest:] How the devil can I think of love when I haven't had a single glass of anything since dinner? (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > к чертовой бабушке

  • 10 к чертовой матери

    I
    К ЧЕРТУ <K ЧЕРТЯМ, КО ВСЕМ ЧЕРТЯМ, К ЧЕРТЯМ СОБАЧЬИМ> highly coll; К ЧЕРТОВОЙ МАТЕРИ < БАБУШКЕ> highly coll, rude
    [PrepP; these forms only]
    =====
    1. послать, выгнать, вышвырнуть и т.п. кого Also: К ЛЕШЕМУ highly coll; К < КО ВСЕМ> СВИНЬЯМ substand, rude [adv]
    to send s.o. away or drive s.o. out rudely (often when rejecting s.o.'s requests, claims, demands etc):
    - tell s.o. to go to the devil (to hell);
    - throw (kick) s.o. the hell out (of some place).
         ♦ Панкрат... явился в кабинет и вручил Персикову великолепнейшую атласную визитную карточку. "Он тамотко [regional = там]", - робко прибавил Панкрат... "Гони его к чёртовой матери", - монотонно сказал Персиков и смахнул карточку под стол (Булгаков 10)....Pankrat entered the office and handed Persikov a magnificent satiny calling card. "He's out there," Pankrat added timidly...."Tell him to go to hell," Persikov said in a monotone, and he threw the card under the table (10b).
         ♦ "Разрешите, мессир, его [Степу] выкинуть ко всем чертям из Москвы?" (Булгаков 9). "Permit me, Messire, to throw him [Styopa] the hell out of Moscow?" (9a).
    2. ну тебя (его и т. п) к чертовой матери !; иди <пошёл, убирайся и т.п.> - ! Also: К ЛЕШЕМУ highly coll; К < КО ВСЕМ> СВИНЬЯМ substand, rude; К ЛЯДУ substand, rude [adv]
    used to express irritation, anger, contempt directed at s.o. or sth., a desire to be rid of s.o. or sth.:
    - to (the) hell with you (him etc)!;
    - go (let him etc go) to (bloody) hell (to the devil)!;
    - get (let him etc get) the hell out of here!
         ♦ Разговоры на тему о психике таких индивидов, как Хозяин и Хряк, беспредметны... Да ну их к чёртовой матери! Кто они такие, чтобы забивать свою голову их жалкими персонами? (Зиновьев 1). Conversations about the psyche of such individuals as the Boss and Hog are conversations without a subject....The hell with them all! Who are they anyway, that we should be bothering our heads with their miserable personas! (1a).
         ♦ Женщина рассмеялась: "Да ну тебя к лешему, скаред! Я пошутила...", - и пошла вниз (Булгаков 9). The woman laughed. "Oh, go to hell, you old miser! I was only joking." And she went on downstairs (9b).
         ♦ "Слушай, дед... иди-ка ты отсюдова [ungrammat = отсюда] к чёртовой матери. Я этими байками сыт по горло" (Максимов 3). "Listen, Grandpa, why don't you go to bloody hell. I'm fed up to the teeth with your bedtime stories" (3a).
         ♦ "Бери три тысячи и убирайся ко всем чертям, да и Врублевского с собой захвати - слышишь это? Но сейчас же, сию же минуту, и это навеки, понимаешь, пане, навеки вот в эту самую дверь и выйдешь" (Достоевский 1). "Tbke three thousand and go to the devil, and don't forget Vrublevsky-do you hear? But now, this minute, and forever, do you understand, paniey you'll walk out this door forever" (1a).
    3. к чертовой матери (кого-что)! Also: К ЛЕШЕМУ highly coll [Interj]
    used to express protest, a complete rejection of s.o. or sth.:
    - damn it (him etc)!;
    - the (to) hell with this (him etc)!;
    - to the devil with this (him etc)!
         К чёрту! К чёртовой матери! Я не могу позволить им убить себя. Я должен жить (Аржак 1). Damn it! То hell with it! I couldn't let them kill me! I must live (1a).
         ♦ "К чёрту музей, к чёрту Карла Эберсокса, я хочу на воздух, на солнце!" (Федин 1). " То the devil with the museum, to the devil with Karl Ebersocks, I want air, sunshine!" (1a).
    4. взорвать что, взорваться, разлететься, развалиться и т.п. - [adv]
    (to blow up, collapse, be ruined etc) completely, irretrievably:
    - the damn...;
    - (blow (smash) sth.) to bits (to smithereens);
    - [in limited contexts] shot to hell;
    - to hell and gone.
    5. [formula phrase]
    used in response to " ни пуха ни пера", which is a wish for success or luck in sth.:
    - I'll do my best!;
    II
    К ЧЕРТУ <K ЧЕРТЯМ, К БЕСУ, К ДЬЯВОЛУ, К ЛЕШЕМУ, К НЕЧИСТОМУ, К ШУТУ> coll; К ЧЕРТОВОЙ МАТЕРИ < БАБУШКЕ> highly coll
    [PrepP; these forms only; sent adv (parenth); used after interrog pronouns and adverbs (usu. какой, куда)]
    =====
    used to indicate or emphasize the rhetorical and/ or ironic nature of a statement:
    - what the hell kind of [NP] is this (is he etc);
    - some bloody [NP] he is (you are etc).
         ♦ "Какая, к черту, в Семидоле революция? Четыре маслобойки и одна мельница... Весь город пополз ко всенощной, к Покрову пресвятой богородицы" (Федин 1). "What the hell kind of revolution is there in Semidol? Four creameries and one windmill...The whole town's crept off to vespers, to the Feast of the Intercession of the Holy Virgin" (1a).
         ♦ [Зилов:] (Тычет пальцем в открытую дверь, через которую видна освещённая улица.) Что это?.. Разве это ночь? Ну? Светло как днём! Какая же это к чёрту ночь! (Вампилов 5). [Z.:](Points at open door, through which the brightly lit street can be seen.) What's that?...Call that night, do you? It's as bright as day! Some bloody night that! (5a).
         ♦ [1-й гость:] Какая тут, к нечистому, любовь, ежели с самого обеда ни рюмки? (Чехов 4). [context transl] [First Guest:] How the devil can I think of love when I haven't had a single glass of anything since dinner? (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > к чертовой матери

  • 11 к черту

    I
    К ЧЕРТУ <K ЧЕРТЯМ, КО ВСЕМ ЧЕРТЯМ, К ЧЕРТЯМ СОБАЧЬИМ> highly coll; К ЧЕРТОВОЙ МАТЕРИ < БАБУШКЕ> highly coll, rude
    [PrepP; these forms only]
    =====
    1. послать, выгнать, вышвырнуть и т.п. кого Also: К ЛЕШЕМУ highly coll; К < КО ВСЕМ> СВИНЬЯМ substand, rude [adv]
    to send s.o. away or drive s.o. out rudely (often when rejecting s.o.'s requests, claims, demands etc):
    - tell s.o. to go to the devil (to hell);
    - throw (kick) s.o. the hell out (of some place).
         ♦ Панкрат... явился в кабинет и вручил Персикову великолепнейшую атласную визитную карточку. "Он тамотко [regional = там]", - робко прибавил Панкрат... "Гони его к чёртовой матери", - монотонно сказал Персиков и смахнул карточку под стол (Булгаков 10)....Pankrat entered the office and handed Persikov a magnificent satiny calling card. "He's out there," Pankrat added timidly...."Tell him to go to hell," Persikov said in a monotone, and he threw the card under the table (10b).
         ♦ "Разрешите, мессир, его [Степу] выкинуть ко всем чертям из Москвы?" (Булгаков 9). "Permit me, Messire, to throw him [Styopa] the hell out of Moscow?" (9a).
    2. ну тебя (его и т. п) к черту !; иди <пошёл, убирайся и т.п.> - ! Also: К ЛЕШЕМУ highly coll; К < КО ВСЕМ> СВИНЬЯМ substand, rude; К ЛЯДУ substand, rude [adv]
    used to express irritation, anger, contempt directed at s.o. or sth., a desire to be rid of s.o. or sth.:
    - to (the) hell with you (him etc)!;
    - go (let him etc go) to (bloody) hell (to the devil)!;
    - get (let him etc get) the hell out of here!
         ♦ Разговоры на тему о психике таких индивидов, как Хозяин и Хряк, беспредметны... Да ну их к чёртовой матери! Кто они такие, чтобы забивать свою голову их жалкими персонами? (Зиновьев 1). Conversations about the psyche of such individuals as the Boss and Hog are conversations without a subject....The hell with them all! Who are they anyway, that we should be bothering our heads with their miserable personas! (1a).
         ♦ Женщина рассмеялась: "Да ну тебя к лешему, скаред! Я пошутила...", - и пошла вниз (Булгаков 9). The woman laughed. "Oh, go to hell, you old miser! I was only joking." And she went on downstairs (9b).
         ♦ "Слушай, дед... иди-ка ты отсюдова [ungrammat = отсюда] к чёртовой матери. Я этими байками сыт по горло" (Максимов 3). "Listen, Grandpa, why don't you go to bloody hell. I'm fed up to the teeth with your bedtime stories" (3a).
         ♦ "Бери три тысячи и убирайся ко всем чертям, да и Врублевского с собой захвати - слышишь это? Но сейчас же, сию же минуту, и это навеки, понимаешь, пане, навеки вот в эту самую дверь и выйдешь" (Достоевский 1). "Tbke three thousand and go to the devil, and don't forget Vrublevsky-do you hear? But now, this minute, and forever, do you understand, paniey you'll walk out this door forever" (1a).
    3. к черту (кого-что)! Also: К ЛЕШЕМУ highly coll [Interj]
    used to express protest, a complete rejection of s.o. or sth.:
    - damn it (him etc)!;
    - the (to) hell with this (him etc)!;
    - to the devil with this (him etc)!
         ♦ К чёрту! К чёртовой матери! Я не могу позволить им убить себя. Я должен жить (Аржак 1). Damn it! То hell with it! I couldn't let them kill me! I must live (1a).
         ♦ "К чёрту музей, к чёрту Карла Эберсокса, я хочу на воздух, на солнце!" (Федин 1). " То the devil with the museum, to the devil with Karl Ebersocks, I want air, sunshine!" (1a).
    4. взорвать что, взорваться, разлететься, развалиться и т.п. - [adv]
    (to blow up, collapse, be ruined etc) completely, irretrievably:
    - the damn...;
    - (blow (smash) sth.) to bits (to smithereens);
    - [in limited contexts] shot to hell;
    - to hell and gone.
    5. [formula phrase]
    used in response to " ни пуха ни пера", which is a wish for success or luck in sth.:
    - I'll do my best!;
    II
    К ЧЕРТУ <K ЧЕРТЯМ, К БЕСУ, К ДЬЯВОЛУ, К ЛЕШЕМУ, К НЕЧИСТОМУ, К ШУТУ> coll; К ЧЕРТОВОЙ МАТЕРИ < БАБУШКЕ> highly coll
    [PrepP; these forms only; sent adv (parenth); used after interrog pronouns and adverbs (usu. какой, куда)]
    =====
    used to indicate or emphasize the rhetorical and/ or ironic nature of a statement:
    - what the hell kind of [NP] is this (is he etc);
    - some bloody [NP] he is (you are etc).
         ♦ "Какая, к черту, в Семидоле революция? Четыре маслобойки и одна мельница... Весь город пополз ко всенощной, к Покрову пресвятой богородицы" (Федин 1). "What the hell kind of revolution is there in Semidol? Four creameries and one windmill...The whole town's crept off to vespers, to the Feast of the Intercession of the Holy Virgin" (1a).
         ♦ [Зилов:] (Тычет пальцем в открытую дверь, через которую видна освещённая улица.) Что это?.. Разве это ночь? Ну? Светло как днём! Какая же это к чёрту ночь! (Вампилов 5). [Z.:](Points at open door, through which the brightly lit street can be seen.) What's that?...Call that night, do you? It's as bright as day! Some bloody night that! (5a).
         ♦ [1-й гость:] Какая тут, к нечистому, любовь, ежели с самого обеда ни рюмки? (Чехов 4). [context transl] [First Guest:] How the devil can I think of love when I haven't had a single glass of anything since dinner? (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > к черту

  • 12 к чертям

    I
    К ЧЕРТУ <K ЧЕРТЯМ, КО ВСЕМ ЧЕРТЯМ, К ЧЕРТЯМ СОБАЧЬИМ> highly coll; К ЧЕРТОВОЙ МАТЕРИ < БАБУШКЕ> highly coll, rude
    [PrepP; these forms only]
    =====
    1. послать, выгнать, вышвырнуть и т.п. кого Also: К ЛЕШЕМУ highly coll; К < КО ВСЕМ> СВИНЬЯМ substand, rude [adv]
    to send s.o. away or drive s.o. out rudely (often when rejecting s.o.'s requests, claims, demands etc):
    - tell s.o. to go to the devil (to hell);
    - throw (kick) s.o. the hell out (of some place).
         ♦ Панкрат... явился в кабинет и вручил Персикову великолепнейшую атласную визитную карточку. "Он тамотко [regional = там]", - робко прибавил Панкрат... "Гони его к чёртовой матери", - монотонно сказал Персиков и смахнул карточку под стол (Булгаков 10)....Pankrat entered the office and handed Persikov a magnificent satiny calling card. "He's out there," Pankrat added timidly...."Tell him to go to hell," Persikov said in a monotone, and he threw the card under the table (10b).
         ♦ "Разрешите, мессир, его [Степу] выкинуть ко всем чертям из Москвы?" (Булгаков 9). "Permit me, Messire, to throw him [Styopa] the hell out of Moscow?" (9a).
    2. ну тебя (его и т. п) к чертям !; иди <пошёл, убирайся и т.п.> - ! Also: К ЛЕШЕМУ highly coll; К < КО ВСЕМ> СВИНЬЯМ substand, rude; К ЛЯДУ substand, rude [adv]
    used to express irritation, anger, contempt directed at s.o. or sth., a desire to be rid of s.o. or sth.:
    - to (the) hell with you (him etc)!;
    - go (let him etc go) to (bloody) hell (to the devil)!;
    - get (let him etc get) the hell out of here!
         ♦ Разговоры на тему о психике таких индивидов, как Хозяин и Хряк, беспредметны... Да ну их к чёртовой матери! Кто они такие, чтобы забивать свою голову их жалкими персонами? (Зиновьев 1). Conversations about the psyche of such individuals as the Boss and Hog are conversations without a subject....The hell with them all! Who are they anyway, that we should be bothering our heads with their miserable personas! (1a).
         ♦ Женщина рассмеялась: "Да ну тебя к лешему, скаред! Я пошутила...", - и пошла вниз (Булгаков 9). The woman laughed. "Oh, go to hell, you old miser! I was only joking." And she went on downstairs (9b).
         ♦ "Слушай, дед... иди-ка ты отсюдова [ungrammat = отсюда] к чёртовой матери. Я этими байками сыт по горло" (Максимов 3). "Listen, Grandpa, why don't you go to bloody hell. I'm fed up to the teeth with your bedtime stories" (3a).
         ♦ "Бери три тысячи и убирайся ко всем чертям, да и Врублевского с собой захвати - слышишь это? Но сейчас же, сию же минуту, и это навеки, понимаешь, пане, навеки вот в эту самую дверь и выйдешь" (Достоевский 1). "Tbke three thousand and go to the devil, and don't forget Vrublevsky-do you hear? But now, this minute, and forever, do you understand, paniey you'll walk out this door forever" (1a).
    3. к чертям (кого-что)! Also: К ЛЕШЕМУ highly coll [Interj]
    used to express protest, a complete rejection of s.o. or sth.:
    - damn it (him etc)!;
    - the (to) hell with this (him etc)!;
    - to the devil with this (him etc)!
         К чёрту! К чёртовой матери! Я не могу позволить им убить себя. Я должен жить (Аржак 1). Damn it! То hell with it! I couldn't let them kill me! I must live (1a).
         ♦ "К чёрту музей, к чёрту Карла Эберсокса, я хочу на воздух, на солнце!" (Федин 1). " То the devil with the museum, to the devil with Karl Ebersocks, I want air, sunshine!" (1a).
    4. взорвать что, взорваться, разлететься, развалиться и т.п. - [adv]
    (to blow up, collapse, be ruined etc) completely, irretrievably:
    - the damn...;
    - (blow (smash) sth.) to bits (to smithereens);
    - [in limited contexts] shot to hell;
    - to hell and gone.
    5. [formula phrase]
    used in response to " ни пуха ни пера", which is a wish for success or luck in sth.:
    - I'll do my best!;
    II
    К ЧЕРТУ <K ЧЕРТЯМ, К БЕСУ, К ДЬЯВОЛУ, К ЛЕШЕМУ, К НЕЧИСТОМУ, К ШУТУ> coll; К ЧЕРТОВОЙ МАТЕРИ < БАБУШКЕ> highly coll
    [PrepP; these forms only; sent adv (parenth); used after interrog pronouns and adverbs (usu. какой, куда)]
    =====
    used to indicate or emphasize the rhetorical and/ or ironic nature of a statement:
    - what the hell kind of [NP] is this (is he etc);
    - some bloody [NP] he is (you are etc).
         ♦ "Какая, к черту, в Семидоле революция? Четыре маслобойки и одна мельница... Весь город пополз ко всенощной, к Покрову пресвятой богородицы" (Федин 1). "What the hell kind of revolution is there in Semidol? Four creameries and one windmill...The whole town's crept off to vespers, to the Feast of the Intercession of the Holy Virgin" (1a).
         ♦ [Зилов:] (Тычет пальцем в открытую дверь, через которую видна освещённая улица.) Что это?.. Разве это ночь? Ну? Светло как днём! Какая же это к чёрту ночь! (Вампилов 5). [Z.:](Points at open door, through which the brightly lit street can be seen.) What's that?...Call that night, do you? It's as bright as day! Some bloody night that! (5a).
         ♦ [1-й гость:] Какая тут, к нечистому, любовь, ежели с самого обеда ни рюмки? (Чехов 4). [context transl] [First Guest:] How the devil can I think of love when I haven't had a single glass of anything since dinner? (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > к чертям

  • 13 к бесу

    К ЧЕРТУ <K ЧЕРТЯМ, К БЕСУ, К ДЬЯВОЛУ, К ЛЕШЕМУ, К НЕЧИСТОМУ, К ШУТУ> coll; К ЧЕРТОВОЙ МАТЕРИ < БАБУШКЕ> highly coll
    [PrepP; these forms only; sent adv (parenth); used after interrog pronouns and adverbs (usu. какой, куда)]
    =====
    used to indicate or emphasize the rhetorical and/ or ironic nature of a statement:
    - what the hell kind of [NP] is this (is he etc);
    - some bloody [NP] he is (you are etc).
         ♦ "Какая, к черту, в Семидоле революция? Четыре маслобойки и одна мельница... Весь город пополз ко всенощной, к Покрову пресвятой богородицы" (Федин 1). "What the hell kind of revolution is there in Semidol? Four creameries and one windmill...The whole town's crept off to vespers, to the Feast of the Intercession of the Holy Virgin" (1a).
         ♦ [Зилов:] (Тычет пальцем в открытую дверь, через которую видна освещённая улица.) Что это?.. Разве это ночь? Ну? Светло как днём! Какая же это к чёрту ночь! (Вампилов 5). [Z.:](Points at open door, through which the brightly lit street can be seen.) What's that?...Call that night, do you? It's as bright as day! Some bloody night that! (5a).
         ♦ [1-й гость:] Какая тут, к нечистому, любовь, ежели с самого обеда ни рюмки? (Чехов 4). [context transl] [First Guest:] How the devil can I think of love when I haven't had a single glass of anything since dinner? (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > к бесу

  • 14 к дьяволу

    К ЧЕРТУ <K ЧЕРТЯМ, К БЕСУ, К ДЬЯВОЛУ, К ЛЕШЕМУ, К НЕЧИСТОМУ, К ШУТУ> coll; К ЧЕРТОВОЙ МАТЕРИ < БАБУШКЕ> highly coll
    [PrepP; these forms only; sent adv (parenth); used after interrog pronouns and adverbs (usu. какой, куда)]
    =====
    used to indicate or emphasize the rhetorical and/ or ironic nature of a statement:
    - what the hell kind of [NP] is this (is he etc);
    - some bloody [NP] he is (you are etc).
         ♦ "Какая, к черту, в Семидоле революция? Четыре маслобойки и одна мельница... Весь город пополз ко всенощной, к Покрову пресвятой богородицы" (Федин 1). "What the hell kind of revolution is there in Semidol? Four creameries and one windmill...The whole town's crept off to vespers, to the Feast of the Intercession of the Holy Virgin" (1a).
         ♦ [Зилов:] (Тычет пальцем в открытую дверь, через которую видна освещённая улица.) Что это?.. Разве это ночь? Ну? Светло как днём! Какая же это к чёрту ночь! (Вампилов 5). [Z.:](Points at open door, through which the brightly lit street can be seen.) What's that?...Call that night, do you? It's as bright as day! Some bloody night that! (5a).
         ♦ [1-й гость:] Какая тут, к нечистому, любовь, ежели с самого обеда ни рюмки? (Чехов 4). [context transl] [First Guest:] How the devil can I think of love when I haven't had a single glass of anything since dinner? (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > к дьяволу

  • 15 к нечистому

    К ЧЕРТУ <K ЧЕРТЯМ, К БЕСУ, К ДЬЯВОЛУ, К ЛЕШЕМУ, К НЕЧИСТОМУ, К ШУТУ> coll; К ЧЕРТОВОЙ МАТЕРИ < БАБУШКЕ> highly coll
    [PrepP; these forms only; sent adv (parenth); used after interrog pronouns and adverbs (usu. какой, куда)]
    =====
    used to indicate or emphasize the rhetorical and/ or ironic nature of a statement:
    - what the hell kind of [NP] is this (is he etc);
    - some bloody [NP] he is (you are etc).
         ♦ "Какая, к черту, в Семидоле революция? Четыре маслобойки и одна мельница... Весь город пополз ко всенощной, к Покрову пресвятой богородицы" (Федин 1). "What the hell kind of revolution is there in Semidol? Four creameries and one windmill...The whole town's crept off to vespers, to the Feast of the Intercession of the Holy Virgin" (1a).
         ♦ [Зилов:] (Тычет пальцем в открытую дверь, через которую видна освещённая улица.) Что это?.. Разве это ночь? Ну? Светло как днём! Какая же это к чёрту ночь! (Вампилов 5). [Z.:](Points at open door, through which the brightly lit street can be seen.) What's that?...Call that night, do you? It's as bright as day! Some bloody night that! (5a).
         ♦ [1-й гость:] Какая тут, к нечистому, любовь, ежели с самого обеда ни рюмки? (Чехов 4). [context transl] [First Guest:] How the devil can I think of love when I haven't had a single glass of anything since dinner? (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > к нечистому

  • 16 к шуту

    К ЧЕРТУ <K ЧЕРТЯМ, К БЕСУ, К ДЬЯВОЛУ, К ЛЕШЕМУ, К НЕЧИСТОМУ, К ШУТУ> coll; К ЧЕРТОВОЙ МАТЕРИ < БАБУШКЕ> highly coll
    [PrepP; these forms only; sent adv (parenth); used after interrog pronouns and adverbs (usu. какой, куда)]
    =====
    used to indicate or emphasize the rhetorical and/ or ironic nature of a statement:
    - what the hell kind of [NP] is this (is he etc);
    - some bloody [NP] he is (you are etc).
         ♦ "Какая, к черту, в Семидоле революция? Четыре маслобойки и одна мельница... Весь город пополз ко всенощной, к Покрову пресвятой богородицы" (Федин 1). "What the hell kind of revolution is there in Semidol? Four creameries and one windmill...The whole town's crept off to vespers, to the Feast of the Intercession of the Holy Virgin" (1a).
         ♦ [Зилов:] (Тычет пальцем в открытую дверь, через которую видна освещённая улица.) Что это?.. Разве это ночь? Ну? Светло как днём! Какая же это к чёрту ночь! (Вампилов 5). [Z.:](Points at open door, through which the brightly lit street can be seen.) What's that?...Call that night, do you? It's as bright as day! Some bloody night that! (5a).
         ♦ [1-й гость:] Какая тут, к нечистому, любовь, ежели с самого обеда ни рюмки? (Чехов 4). [context transl] [First Guest:] How the devil can I think of love when I haven't had a single glass of anything since dinner? (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > к шуту

  • 17 Перфект

    Партицип II образуется:
    1. У слабых глаголов при помощи:
    приставки ge- или без неё* + основы глагола + суффикса -(e)t**
    arbeiten ge- + arbeit + -et
    machen ge- + mach + -t
    verarbeiten verarbeit + -et
    * Образование партиципа II глаголов без приставки ge- см. п. 5, Примечание, с. 114.
    ** Суффикс -etпартицип II имеет, если основа глагола заканчивается на
    -d, -t: geredet
    Также: baden, bilden, blenden, kleiden, melden, reden, schaden, schmieden, spenden, verschwenden, zünden; achten, arbeiten, bedeuten, bereiten, bluten, deuten, dichten, fasten, sich fürchten, heiraten, hüten, kosten, lasten, leiten, leisten, mästen, retten, richten, röten, schalten, tasten, trösten, warten (перевод см. п. 3, с. 106)
    -m или -n, если перед ними стоит согласный (кроме l или r):   geatmet
    Также: ebnen, öffnen, ordnen, rechnen, regnen, zeichnen (перевод см. п. 3, с. 106)
    Но: gefilmt, gelernt (так как l или r)
    2. У сильных глаголов при помощи:
    приставки ge- или без неё* + основы глагола (с изменённым гласным)** + суффикса -en
    liegen ge- + leg + -en
    sprechen ge- + sproch + -en
    versprechen versproch + -en
    * Как и у слабых глаголов, см. выше.
    ** У большинства сильных глаголов в партиципе II изменяется гласный основы (в некоторых случаях и согласный).
    Партицип II сильных глаголов указывается в словаре, и его следует запоминать.
    3. У смешанных глаголов при помощи приставки ge-, основы глагола (часто с изменением гласного) и суффикса  -(e)t:
    brennen - гореть - gebrannt
    kennen - знать - gekannt
    nennen - называть - genannt
    rennen - бежать, мчаться - gerannt
    senden - посылать - gesandt
    senden - передавать по радио - gesendet
    wenden - переворачивать, разворачивать(ся) - gewendet
    wenden - поворачивать (в определённом направлении) - gewandt / gewendet
    sich wenden - меняться, перемениться - gewendet
    sich wenden - поворачиваться, оборачиваться - gewandt / gewendet
    sich wenden - обращаться к кому-либо - gewandt / gewendet
    denken - думать - gedacht
    bringen - приносить - gebracht
    wissen - знать - gewusst
    4. У всех модальных глаголов, а также глаголов brauchen, fühlen, hören, lassen, lehren, lernen, sehen, spüren, если они употребляются с инфинитивом I другого глагола, то после него вместо партиципа II стоит инфинитив I вышеперечисленных глаголов (старая форма партиципа II):
    Ich habe diese Arbeit machen wollen. - Я хотел сделать эту работу.
    Er hat sich einen Anzug nähen lassen. - Он заказал себе костюм.
    Das hätten Sie nicht zu tun brauchen. - Вам не следовало бы этого делать.
    Sie hat mich kommen sehen. - Она видела, что (как) я пришел.
    Если эти глаголы употребляются без инфинитива I другого глагола (то есть в самостоятельном значении), то партицип II всех модальных глаголов, а также глаголов brauchen, fühlen, hören, lehren, lernen, spüren образуется, как у слабых глаголов: gebraucht, gefühlt, gehört, gelehrt, gelernt, gespürt, gewollt; а глаголов lassen, sehen, как у сильных: gelassen, gesehen.
    5. У некоторых глаголов, имеющих один и тот же инфинитив I, партицип II образуется по слабому типу, если они переходные, и по сильному, если они непереходные. От этого зависит и значение глагола:
    испугаться - erschrocken непереходный глагол
    испугать - erschreckt переходный глагол
    висеть - gehangen непереходный глагол
    вешать - gehängt переходный глагол
    1. Приставка ge- отсутствует в партиципе II глаголов:
    • с неотделяемыми приставками be-, ge-, er-, ent-, emp-, miss-, ver-, voll-, zer-:
    bearbeiten - обрабатывать - bearbeitet
    begegnen - встретить - begegnet
    beginnen - начинать - begonnen
    gebären - рожать - geboren
    gedeihen - расти, преуспевать - gediehen
    gestehen - признавать(ся) - gestanden
    geschehen - случаться - geschehen
    gelingen - удаваться - gelungen
    gewinnen - выигрывать - gewonnen
    erzählen - рассказывать - erzählt
    entladen - разгружать, разряжать - entladen
    empfangen - принимать, зачинать, встречать - empfangen
    erklären - разъяснять - erklärt
    missverstehen - ложно понимать - missverstanden
    verschieben - сдвигать, переносить, откладывать - verschoben
    vollbringen - совершить (подвиг), выполнять - vollbracht
    vollenden - завершать, заканчивать - vollendet
    zerbrechen - разбивать - zerbrochen и др.
    (см. 7.3.2, с. 326)
    • на -ieren, -eien:
    demonstrieren - демонстрировать - demonstriert
    diskutieren - дискутировать - diskutiert
    interessieren - интересовать - interessiert
    reparieren - ремонтировать - repariert
    prophezeien - пророчить, предсказывать - prophezeit
    • у которых ударение падает не на первый слог:
    kredénzen - подносить (вино), потчевать - kredénzt
    posáunen - разгласить / раструбить - posáunt
    rumóren - шуметь (разг.) rumórt
    spektákeln - скандалить, шуметь - spektákelt
    stibítzen - стянуть, стибрить (разг.) stibítzt
    schmarótzen - поразитировать, жить за чужой счёт - schmarótzt
    • с неотделяемой и отделяемой приставкой:
    abbestellen - отменять заказ - abbestellt
    anerkennen - признавать - anerkannt
    vorbereiten - готовить - vorbereitet
    • с отделяемыми приставками, образованными от глаголов с ударением не на первом слоге:
    ausposaunen (разг.) раструбить, раззвонить, растрезвонить - ausposannt
    einstudieren - заучивать; разучивать; выучивать - einstudiert
    durchtrainieren - натренировать - durchtrainiert
    2. В партиципе II глаголов с отделяемыми приставками ab-, an-, auf-, aus-, bei-, da(r)-, ein-, empor-, fort-, her-, hin-, los-, mit-, nach-, nieder-, vor-, weg-, weiter-, wieder-, zu- префикс ge- стоит между отделяемой приставкой и основой глагола:
    abnehmen - снимать, отнимать, похудеть - abgenommen
    aufstehen - встать - aufgestanden
    einschlafen - уснуть - eingeschlafen
    loslassen - освобождать, выпускать - losgelassen
    mitbringen - принести с собой - mitgebracht
    zumachen - закрыть - zuge macht
    3. У составных глаголов с неотделяемой первой частью и ударением на первый слог ge- стоит в начале слова:
    frühstücken - завтракать gefrühstückt
    réchtfertigen - оправдывать gerechtfertigt
    kénnzeichnen - отмечать, характеризовать gekennzeichnet
    wétteifern - состязаться, соревноваться ge wetteifert
    4. У составных глаголов с отделяемой первой частью и ударением на первый слог ge- стоит между отделяемой частью и корнем:
    teilnehmen - принимать участие - teilgenommen
    freisprechen - оправдывать - freigesprochen
    bloßstellen - разоблачать, компрометировать - bloßgestellt
    gutmachen - исправлять, поправлять (ошибку) - gutgemacht
    totschlagen - убить (нанося удары) - totgeschlagen
    fernsehen - смотреть телевизор - fernge sehen
    5. У отдельных глаголов партицип II образуется с ge- и без ge-:
    liebkosen - ласкать, миловать - liebkost/geliebkost
    offenbaren - поведать, сознаться - offenbart / geoffenbart
    róboten - гнуть спину, вкалывать - geróbetet / robótet
    ich habe gemacht ich bin gekommen
    du hast gemacht du bist gekommen
    er, sie, es hat gemacht er, sie, es ist gekommen
    wir haben gemacht wir sind gekommen
    ihr habt gemacht ihr seid gekommen
    sie, Sie haben gemacht sie, Sie sind gekommen
    Перфект с вспомогательным глаголом haben образуют:
    1. Переходные глаголы, то есть глаголы, требующие дополнения в аккузативе без предлога (даже если это дополнение в предложении отсутствует):
    Ich habe das Buch gelesen. - Я прочитал книгу.
    Er hat langsam gegessen. - Он ел медленно.
    Глаголы владения, получения, содержания, меры, наличия, которые иногда не относят к переходным, а выделяют в особую группу „псевдопереходных“ (pseudotransitive Verben) (хотя эти глаголы имеют дополнение в аккузативе, которое, в свою очередь, при преобразовании в пассивную конструкцию не может стать подлежащим. Следовательно от таких глаголов пассив не образуется, см. с. 130). К ним относятся: behalten оставлять, сохранять, bekommen получать, erhalten получать, es gibt имеется, enthalten содержать (в себе), umfassen содержать (в себе):
    Der Student hat eine gute Note bekommen. - Студент получил хорошую оценку.
    Das Paket hat viele Geschenke enthalten. - В посылке было много подарков.
    2. Непереходные глаголы:
    • обозначающие действие (, состояние, процесс) в его течении, не предусматривающее предела или результата в своём протекании, не ограниченное во времени. Такие глаголы называют непредельными, дуративными или имперфективными: arbeiten работать, hängen висеть, lachen смеяться, leben жить, liegen лежать, schlafen спать, sitzen сидеть, stehen стоять, wachen бодрствовать, wohnen проживать и др.:
    Er hat zwei Stunden geschlafen. - Он спал два часа.
    Sie hat am Fenster gestanden. - Она стояла у окна.
    Wo hast du gesteckt? - Куда ты делся / запропастился?
    • требующие дополнения в дативе (см. 2.11.3, с. 198-201) и предложного дополнения (см. 2.11.9, с. 209):
    Er hat uns immer gefehlt. - Его нам всегда не хватало.
    Er hat auf meine Frage geantwortet. - Он ответил на мой вопрос.
    Sie hat ihm für die Blumen gedankt. - Она поблагодарила его за цветы.
    auffallen бросаться в глаза, ausweichen уступать дорогу, begegnen встречать, beikommen приближаться, beitreten вступать (в организацию), bleiben оставаться, einfallen приходить на ум, entgehen уходить от кого-либо, entrinnen избегать кого-либо, folgen следовать, идти за кем-либо, gelingen удаваться; ладиться, glücken удаться, посчастливиться, misslingen не удаваться, missraten не удаваться, nachlaufen бежать (вслед), гнаться (за кем-либо), passieren случаться, происходить, weichen отклоняться (в сторону); уклоняться:
    Ich bin ihm begegnet. - Я встретил его.
    • обозначающие начало и конец действия: anfangen, beginnen начинать, aufhören прекращать, enden кончаться, оканчиваться, einsetzen начинаться, aussetzen останавливаться(например, о пульсе), давать перебои (в технике):
    Das Spiel hat schon angefangen. - Игра уже началась.
    Die Autofahrt hat gut begonnen und böse geendet. - Поездка на автомобиле хорошо началась и плохо закончилась.
    Das Konzert hat um 21.00 Uhr geendet. - Концерт закончился в 21.00.
    Es hat aufgehört zu schneien. - Снег перестал идти.
    Nach der Pause hat die Musik wieder eingesetzt. - После перерыва снова стала играть музыка.
    Der Motor hat ausgesetzt. - Двигатель перестал работать.
    3. Возвратные глаголы, в том числе движения, у которых sich стоит в аккузативе (с. 175):
    Sie hat sich dafür interessiert. - Она интересовалась этим.
    Er hat sich in der Stadt verlaufen. - Он заблудился в городе.
    Возвратные глаголы движения с sich в дативе со значением взаимного действия употребляются с sein:
    sich ausweichen - избегать друг другу
    sich entgegenkommen - идти навстречу друг другу
    sich näher kommen - сближаться с кем-либо
    Er ist sich in der fremden Stadt ziemlich hilfslos vorgekommen. - Он в чужом городе чувствовал себя довольно безпомощным.
    Wir sind uns / einander zufällig begegnet. - Мы случайно встретились.
    Также с sein образуется перфект глаголов, входящих в состав выражений:
    sich um den Hals fallen - броситься друг другу на шею (от радости)
    sich auf die Nerven gehen - действовать друг другу на нервы
    sich in die Quere kommen - стать друг другу поперёк дороги
    sich in den Rücken fallen - наносить друг другу удар в спину
    sich aus dem Weg gehen - избегать друг другу
    sich über den Weg laufen - перебежать дорогу друг другу
    Sie sind sich in die Haare geraten. - Они вцепились друг другу в волосы.
    4. Модальные глаголы (Modalverben) (см. 2.7, c. 160 -171):
    Sie hat es gewollt. - Она этого хотела.
    Er hat nichts kaufen können. - Он ничего не смог купить.
    5. Безличные глаголы (см. 2.9, п. 1, с. 179):
    Es hat geschneit (geregnet, gehagelt). - (По)шёл снег (дождь, град).
    и личные глаголы в безличном употреблении (см. 2.9, п. 2, с. 179):
    Es hat nur einen Stuhl gegeben. - Имелся только один стул.
    Es hat sich um diese Frage gehandelt. - Речь шла об этом вопросе.
    Но: Es ist um dich gegangen. - Речь шла о тебе.
    Es ist auf eine schnelle Entscheidung angekommen. (es kommt auf … an) - Это зависело от быстрого принятия решения. (зависеть от …)
    1. Непереходные глаголы движения (intransitive Verben der Fortbewegung), обозначающие изменение местоположения (то есть передвижение/перемещение):
    abreisen, verreisen уезжать, reisen путешествовать, wandeln ходить, бродить, wandern путешествовать пешком, бродить, кочевать, aufstehen вставать, aussteigen выходить (из транспорта), eintreffen прибывать, einsteigen входить (в транспорт), fahren ехать, fallen падать, fliegen лететь, fliehen убегать, gehen идти, kommen приходить, marschieren маршировать и др.:
    Sie ist schon viel gereist. - Она уже много путешествовала.
    Er ist für ein paar Tage verreist. - Он уехал на несколько дней.
    Er ist von seinem Platz aufgestanden. - Он встал со своего места.
    Er ist mit dem Auto gefahren. - Он поехал на автомобиле.
    Sie ist zu Fuß gegangen. - Она пошла пешком.
    Ich bin nach Berlin geflogen. - Я улетел в Берлин.
    Sie ist gestern in Bonn eingetroffen. - Она вчера прибыла в Бонн.
    а) Некоторые глаголы могут обозначать движение без изменения и с изменением местоположения. В первом случае перфект образуется с haben:
    Die Fahne hat im Wind geflattert. - Знамя развевалось на ветру.
    Wir haben den ganzen Abend getanzt. - Мы танцевали весь вечер.
    Ein Auto hat am Kran gependelt. - Автомобиль при погрузке краном, словно маятник, качался из стороны в сторону.
    во втором случае (то есть с изменением месиоположения) – с sein:
    Die Libelle ist über die Wiese geflattert. - Стрекоза, порхая, пролетела над лугом.
    Das junge Paar ist durch den Saal getanzt. - Молодая пара протанцевала из одного конца зала в другой.
    Herr Müller ist ständig zwischen Wohnort und Arbeitsplatz gependelt. - Господин Мюллер каждый день ездил на работу в другой город / населённый пункт.
    б) Глаголы fahren ехать, ездить, laufen бежать, reiten ездить верхом; скакать на лошади в устойчивых сочетаниях с существительным в аккузативе без артикля образуют перфект с sein. Аккузатив выражает здесь не прямое дополнение, а имеет обстоятельственный характер и отвечает на вопросы „womit?“, „wie?“:
    Auto (Bus, Zug usw., Motorrad, Mofa, Rad, Schlitten, Lift, Boot, Karussell, Riesenrad, Kolonne, Schritt usw.) fahren - ездить на машине (автобусе, поезде и т.д., мотоцикле, мопеде, велосипеде, на санках, лифте, лодке, карусели, колесе обозрения / чёртовом колесе, колонной, шагом и т.д)
    Ski (Schlittschuh, Rollschuh) laufen - бегать на лыжах (коньках, кататься на роликовых коньках)
    Galopp (Schritt, Trab) reiten - скакать галопом (ехать шагом, рысью)
    Wir sind früher oft auf dem Teich Schlittschuh gelaufen. - Мы раньше на пруду часто катались на коньках.
    в) Глаголы laufen бежать и springen прыгать образуют перфект с sein, если они обозначают движение с изменением местоположения (см. п. 1, с. 117):
    Er ist um die Ecke gelaufen (= gehen). - Он зашёл за угол.
    Die Katze ist auf den Tisch gesprungen. - Кошка запрыгнула на стол.
    или если это движение рассматривается (автором) как перемещение (см. п. г, с. 119):
    Wir sind im Urlaub viel (jeden Tag - fünf Stunden) gelaufen. - Во время отпуска мы ходили пешком много (каждый день по пять часов).
    Если речь идёт о времени, других результатах на спортивных состязаниях, а также выражающих их словах, например, die Zeit время, der Rekord рекорд и т.д., названии выполненных элементов ( der Salto), стоящих в аккузативе, то перфект этих глаголов, а также глагола schwimmen плавать может образовываться с haben, с haben или sein / sein или haben:
    Er hat eine phantastische Zeit gelaufen. - Он показал в беге фантастически короткое время.
    Er hat/ist heute einen neuen Rekord (die beste Zeit) gelaufen. - Он сегодня установил новый рекорд (показал самое лучшее время) в беге.
    Er hat/ist 10,1 Sekunden gelaufen. - Он пробежал за 10,1 секунды.
    Der Sprinter ist/hat die 100 Meter in 10,1 Sekunden gelaufen. - Спринтер пробежал 100 метров за 10,1 секунды.
    Er ist/hat in diesem Jahr die 5,80 m schon zweimal gesprungen. - Он в этом году уже дважды прыгнул на 5,80 метра.
    Er ist/hat einen Salto gesprungen. - Он сделал сальто.
    Er ist/hat 5,40 m (einen neuen Rekord) gesprungen. - Он прыгнул на 5,40 м (установил новый рекорд по прыжкам в длину).
    Er hat/ist einen neuen Rekord (neue Bestzeit) geschwommen. - Он установил новый рекорд (побил свой рекорд по времени) в плавании.
    В некоторых случаях перфект может образовываться только с sein:
    Ich bin diese Strecke täglich gelaufen. - Эту дистанцию я пробегал ежедневно.
    Er ist die Strecke in 48 Sekunden geschwommen. - Он проплыл дистанцию за 48 секунд.
    В переносном значении, а также в возвратном значении глагол laufen образует перфект при помощи глагола haben:
    Er hat sich ein Loch in die Schuhsohle gelaufen. - Он сносил свою обувь до дыр.
    Er hat sich müde (außer Atem) gelaufen. - Я устал (запыхался) от бега.
    г) Некоторые глаголы движения обозначают занятие спортом, например, klettern лазать, лезть, взбираться, заниматься скалолазанием, reiten ездить верхом, paddeln кататься (на байдарке, каноэ), rodeln кататься на санях (с гор), заниматься санным спортом, rudern грести, плыть на вёслах, schwimmen плавать, segeln плавать, плыть, идти под парусом, заниматься парусным спортом, surfen заниматься серфингом. Перфект этих глаголов образовывается при помощи глагола sein, если это движение рассматривается (автором) как перемещение и в предложении часто имеется обстоятельство места:
    Er ist im Fels geklettert. - Он занимался скалолазанием.
    Er ist an den Seilen geklettert. - Он лазил / занимался лазанием по канату.
    Er ist regelmäßig auf dem See gesegelt (gerudert, gesurft, gepaddelt). - Он регулярно на озере занимается парусным спортом (греблей, серфингом, тренируется на байдарке).
    Sie ist im Bad geschwommen. - Она плавала в бассейне.
    или цели:
    Er ist zum Wald geritten. - Он поскакал (на лошади) к лесу.
    Er ist in den Graben gerodelt. - Он заехал на санях в канаву / кювет. - Er ist zur Insel gerudert (gesegelt). - Он поплыл к острову на вёсельной (парусной) лодке.
    Er ist ans Ufer (zur Insel, über den See, über den Fluss) geschwommen. - Он поплыл к берегу (острову, через озеро, реку).
    Перфект вышеперечисленных глаголов образовывается с haben, если подчёркивается длительность:
    Er hat den ganzen Tag (mehrere Stunden) geritten (gerodelt, gesegelt, gesurft, gepaddelt). - Он весь день (несколько часов) занимался конным (санным, парусным спортом, серфингом, тренировался на байдарке).
    Er hat im vergangenen Sommer viel geschwommen. - Он прошлым летом много плавал.
    или образ действия:
    Sie hat mit großem Vergnügen gesurft. - Она с большим удовольствием занималась серфингом.
    Однако перфект этих глаголов может образовываться с sein, то есть вместо:
    Sie hat mehrere Stunden geschwommen. - Она плавала несколько часов.
    в устной и письменной речи чаще можно встретить:
    Sie ist mehrere Stunden geschwommen (geritten).
    При сочетании этих глаголов с существительным в аккузативе в определённых случаях их перфект образовывается при помощи haben:
    Er hat ein Pferd (ein Kamel, einen Esel) geritten. - Он ехал верхом на лошади (верблюде, осле).
    Er hat/ist ein Rennen (ein Turnier) geritten. - Он участвовал в скачках (турнире по конному спорту).
    Er hat eine Regatta gesegelt. - Он принимал участие в парусной регате.
    2. Непереходные глаголы, обозначающие изменение состояния (Zustandsveränderung):
    • и указывающие на начало действия: aufblühen расцветать, aufwachen, erwachen просыпаться, einschlafen засыпать, entstehen возникать:
    Die Kastanienbäume sind aufgeblüht. - Расцвели каштаны.
    Er ist eingeschlafen (aufgewacht). - Он заснул / проснулся.
    Dieses Buch ist unter Mitwirkung von Dr. Stuckert entstanden. - Эта книга вышла при участии д-ра Штуккерта.
    • и указывающие на окончание действия или процесса: aufgehen в(о)сходить (о светилах), genesen выздоравливать, erkranken заболеть, erröten (по)краснеть, ertrinken (у)тонуть, ersticken задыхаться, erfrieren (о)коченеть, zufrieren замерзать, покрываться льдом, krepieren, verenden издыхать (о животных), sinken (за)тонуть, sterben умирать, untergehen тонуть, рушиться, погибать, umkommen погибать, vergehen умирать, погибать, verfallen разрушаться, wachsen расти и др.:
    Goethe ist 1832 gestorben. - Гёте умер в 1832 году.
    Die „Titaniс“ ist 1914 gesunken. - „Титаник“ затонул в 1914 году.
    Das Theater ist abgebrannt. - Театр сгорел.
    Er ist genesen (geh.). - Он выздоровел (высок.) .
    Das Haus ist ziemlich verfallen. - Дом изрядно разрушился / пришёл в упадок.
    Sie ist 5 Zentimeter gewachsen. - Она выросла на 5 сантиметров.
    Der Baum ist krumm gewachsen. - Дерево выросло кривым.
    а) Некоторые непереходные глаголы, обозначающие изменение состояние образуют перфект с глаголом haben:
    Sie hat in der letzten Zeit stark abgenommen ( zugenommen ). - Она в последнее время сильно похудела (поправилась).
    Die schulerischen Leistungen meines Sohnes haben in diesem Schuljahr nachgelassen. - Успеваемость моего сына в школе в этом учебном году ухудшилась.
    б) Перфект некоторых глаголов, хотя и показывают изменение состояния, может образовываться при помощи глаголов haben или sein. Это зависит от того, что имеется в виду: процесс ( haben) или результат ( sein):
    Mein Freund hat schnell gealtert. - Мой друг быстро старел.
    Mein Freund ist schnell gealtert. - Мой друг быстро состарился.
    Der Wein hat gegoren. - Вино бродило.
    Der Wein ist gegoren. - Вино забродило.
    3. Глаголы sein быть, werden становиться, bleiben оставаться, begegnen встречать, folgen следовать, erscheinen (по)являться, gedeihen (хорошо) расти, развиваться; „событийные глаголы“ (Ereignisverben, употребляются в 3-м лице единственного числа с подлежащим, выраженным неодушествлённым существительным или es, кроме geraten in… попасть в …): auftreten появляться, возникать, eintreten случаться, происходить, erfolgen происходить, fehlschlagen не удаваться, не сбываться, gelingen удаваться, misslingen не удаваться, geschehen, passieren случаться, glücken удаваться, посчастливиться, missglücken не удаваться, не посчастливиться, missraten не удаваться, scheitern потерпеть неудачу, schief gehen не удаваться, unterbleiben не состояться, j-m unterlaufen вкрадываться (об ошибке), verlaufen проходить, vorfallen, vorkommen случаться, j-m widerfahren, j-m zustoßen случаться с кем-либо:
    Sie ist Dolmetscherin gewesen. - Она была переводчицей.
    Er ist Offizier geworden. - Он стал офицером.
    Er ist lange wach geblieben. - Он долго бодрствовал / не спал.
    Ich bin ihr begegnet. - Я встретил её.
    Sie ist meinem Rat gefolgt. - Она последовала моему совету.
    Er ist nicht zum Frühstück erschienen. - Он не явился на завтрак.
    Die Verhandlungen sind sehr weit gediehen. - Переговоры намного продвинулись.
    Was ist ihr passiert / geschehen? - Что с ней случилось?
    Das ist ihr gelungen / misslungen. - Это ей удалось / не удалось.
    Die Torte ist dir gut geglückt. - Торт у тебя удался на славу.
    Der Kuchen ist missraten. - Пирог не удался.
    Das ist seit 100 Jahren nicht vorgekommen. - Такое не происходило уже сто лет.
    Некоторые „событийные глаголы“ образуют перфект при помощи глагола haben: К ним относятся: sich ereignen происходить; klappen (разг.) ладиться, идти налад, клеиться, stattfinden состояться:
    Der Unfall hat sich gestern ereignet. - Несчастный случай произошёл вчера.
    Alles hat (großartig) geklappt. - Всё (великолепно) удалось / получилось.
    Das Konzert hat gestern stattgefunden. - Концерт состоялся вчера.
    Перфект следующих глаголов может образовываться при помощи haben  и sein:
    Der Junge hat die Rose abgebrochen. - Мальчик сломал розу.
    Die Rose ist abgebrochen. - Роза сломалась.
    Der Radfahrer ist in eine Nebenstraße gebogen. - Велосипедист cвернул в переулок / на боковую улицу.
    Ich habe den Draht gebogen. - Я согнул проволоку.
    Das Eis ist gebrochen. - Лед сломан / тронулся.
    Er hat den Zweig in zwei Teile gebrochen. - Он переломал ветку пополам.
    Er ist durch die Straßen gebummelt. - Он бродил по улицам.
    Er hat ein Semester lang gebummelt. - Он лодырничал весь семестр.
    Das Wasser ist in den Keller gedrungen. - Вода проникла в подвал.
    Er hat auf die Einhaltung des Vertrages gedrungen. - Он настоял на соблюдении договора.
    Das Auto ist in die Talstraße eingelenkt. -  Машина повернула на Тальштрассе.
    Man hat die Rakete in eine andere Bahn (ein)gelenkt. - Ракету направили на другую траекторию.
    Er ist nach Deutschland gefahren. - Он уехал в Германию.
    Wir sind nach Frankfurt gefahren. - Мы поехали во Франкфурт.
    Ich habe noch nie einen Mercedes gefahren. - Я никогда ещё не водил „Мерседес“.
    Er hat den Wagen in die Garage gefahren. Он поставил машину в гараж.
    Ich habe sie nach Hause gefahren. - Я отвёз её домой.
    Er ist um 10 Uhr fortgefahren. - Он уехал в 10 часов.
    Er hat den Schrank fortgefahren. - Он увёз шкаф.
    Wir sind nach Minsk geflogen. - Мы полетели в Минск.
    Sie ist nach Paris geflogen. - Она улетела в Париж.
    Der Pilot hat die Maschine (die Boeing 737) nach Bonn geflogen. - Пилот вёл самолёт (Боинг 737) в Бонн.
    Er hat den Hubschrauber geflogen. - Он вёл вертолёт.
    Der See (der Boden) ist gefroren. - Озеро замёрзло (земля замёрзла).
    Wir haben gefroren. - Мы мёрзли. / Нам было холодно.
    Die Wunde ist schnell geheilt. - Рана быстро зажила.
    Der Arzt hat die Grippe mit einem neuen Präparat geheilt. - Врач вылечил грипп новым препаратом.
    Er ist durch die Straßen (durch den Wald) geirrt. - Он блуждал по улицам (по лесу).
    Du hast dich geirrt, er hat im Juni Geburtstag, nicht erst im Juli. - Ты ошибся. У него день рождения в июне, а не в июле.
    Sie sind zum Bahnhof gejagt. - Они помчались на вокзал.
    Er hat in Afrika Löwen gejagt. - Он охотился в Африке на львов.
    Was ist dir gestern passiert? - Что вчера с тобой случилось?
    Das Schiff hat den Ärmelkanal passiert. - Судно пересекло пролив Ла-Манш.
    Wir haben die Grenze passiert. - Мы пересекли границу.
    Der Strick ist gerissen. - Верёвка порвалась.
    Er hat ihr das Buch aus der Hand gerissen. - Он вырвал у нее из рук книгу.
    Das Kabel ist gerissen. - Кабель оборвался.
    Der Wind hat an den Segeln gerissen. - Ветер трепал паруса.
    Wir sind über das Feld geritten. - Мы ехали по полю верхом.
    Er hat das Pferd zur Tränke geritten. - Он поехал поить лошадь (на водопой).
    Der Ball ist ins Aus gerollt. - Мяч выкатился за пределы поля.
    Er hat ein Fass vom Wagen gerollt. - Он скатил бочку с машины.
    Er ist von hier geschieden. - Он расстался с этими местами.
    Der Richter hat die Ehe geschieden. - Судья расторгнул брак.
    Er ist aus der Armee geschieden. - Он уволился из армии.
    Man hat uns in zwei Gruppen geschieden. Нас разделили на две группы.
    Der Schneemann ist in der Sonne geschmolzen. - Снеговик растаял на солнце.
    Die Sonne hat den Schneemann geschmolzen. - Солнце растопило снеговика.
    Er hat die Blumen im Garten gespritzt. - Он полил (из шланга)в саду цветы.
    Das Wasser ist aus dem Schlauch gespritzt. - Вода полилась из шланга.
    Das Raumschiff ist planmäßig am Mittwoch gestartet. - Космический корабль, как и было запланировано, стартовал в среду.
    Russland hat einen neuen Erdsatelliten gestartet. - Россия произвела запуск очередного спутника Земли.
    Er ist im Dunkel gegen sie gestoßen. - Он в темноте столкнулся с ней.
    Er hat mich mit dem Ellbogen in die Rippen gestoßen. - Он толкнул меня локтем в бок.
    Das Boot ist an Land getrieben. - Лодку прибило к берегу.
    Sie hat die Kühe auf die Weide getrieben. - Она выгнала коров на пастбище.
    Er ist ins Zimmer getreten. - Он вошёл в комнату.
    Das Kind ist in die Pfütze getreten. - Ребёнок вступил в лужу.
    Er hat mir aus Versehen auf den Fuß getreten. - Он по неосторожности наступил мне на ногу.
    Die Wäsche ist in der Sonne getrocknet. - Белье высохло на солнце.
    Die Mutter hat die Wäsche getrocknet. - Мать (вы)сушила бельё.
    Der Aal ist in der Hitze verdorben. - Угорь испортился на жаре.
    Er hat mir alle Pläne verdorben. - Он расстроил все мои планы.
    Er ist in die Stadt gezogen. - Он переехал в город.
    Der Zahnarzt hat mir den Zahn gezogen. - Зубной врач вырвал мне зуб.
    Образование перфекта с haben или sein в этих примерах объясняется разными значениями глаголов и в связи с этим разной способностью употребляться с прямым дополнением, то есть переходностью/непереходностью данных глаголов.
    1. В некоторых регионах определённые глаголы образуют перфект с помощью haben или sein  не так, как в литературном языке. Так, на юге Германии, в Швейцарии и Австрии вместо нормативного ich habe gelegen/gestanden/gesessen говорят ich bin gelegen/gestanden/gesessen.
    2. Во многих словарях вспомогательный глагол, при помощи которого образуется перфект, указан: hat, istили h, s, а иногда он даётся вместе с партиципом II: ist gegangen, hat gemacht (см. Список неправильных глаголов, с. 448–452).

    Грамматика немецкого языка по новым правилам орфографии и пунктуации > Перфект

  • 18 в

    I
    ( буква)ж.; м.

    его имя пишется с двумя ‘в’ — il suo nome si scrive con doppia в

    II 1. предл.
    3) (при обозначении состояния, формы) in
    ••

    во-первых — in primo luogo, primo

    2. предл.
    3) (ради, для) per, a scopo di

    в два раза больше — due volte di più, il doppio

    * * *
    I предл. + В и П
    1) (место, направление, нахождение) a, in, dentro

    уехать в Сибирь — partire / andare in Siberia

    выехать в... — partire per / alla volta di...

    жить в... — vivere a...

    2) (явление, область деятельности, состояние кого-л.; перев. различно)
    3) (состояние, форма, вид чего-л.; перев. через "a", "in")
    4) (внешний вид кого-чего-л.; перев. при помощи "di", "in")

    завернуть в бумагу — avvolgere nella / con la / carta

    5) (цель действия; перев. при помощи "a", "in", "per")

    в оправдание (кого-л.) — a discolpa (di qd)

    6) (количество каких-л. единиц, из к-рых что-л. состоит) di, in
    7) (момент времени; перев. при помощи "in", "a")

    в субботу — il / al sabato

    ••
    II предл. + В
    2) (ради, для, в качестве чего-л.) per, al fine di

    сделать что-л. в насмешку — fare qc per prendere in giro qd

    3) (указание на семейное сходство с кем-л.)
    4) (участие в чём-л.)
    III предл. + П
    1) (расстояние от чего-л., временно́го отрезка; перев. через "a")

    в пяти минутах езды от города — a cinque minuti di automobile / treno dalla città

    2) (наблюдаемые предметы, лица, явления; перев. при помощи "di")
    3) (субъект - носитель состояния; перев. при помощи "in")
    IV предл. + Р
    1) (указывает на количественные признаки; перев. чаще всего через "di")
    * * *
    prepos.
    gener. presso, a, contro, da, dentro, fra (+P), in, infra (+P), per, su, tra (+P)

    Universale dizionario russo-italiano > в

  • 19 который

    1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;
    2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;
    3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);
    4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;
    5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].
    * * *
    мест.
    1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й
    3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

    кото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́

    Русско-украинский словарь > который

  • 20 проходить

    пройти
    1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;
    2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;
    3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;
    4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;
    5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];
    6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;
    7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];
    8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;
    9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];
    10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;
    11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];
    12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.
    * * *
    I несов.; сов. - пройт`и
    1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́
    2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гти
    II см. прохаживать II

    Русско-украинский словарь > проходить

См. также в других словарях:

  • ЧЕРЕЗ — кого (что), предл. с вин. 1. Пересекая что н. с одной стороны на другую. Мост ч. реку. Прыгнуть ч. ручей. Портупея ч. плечо. 2. Над поверхностью чего н.; располагаясь, протягиваясь по чему н., по поверхности чего н. Перепрыгнуть ч. забор. Улица ч …   Толковый словарь Ожегова

  • Сан-Франциско (город в США) — Город Сан Франциско San Francisco Флаг Герб …   Википедия

  • Город Груйтуйзена — Зарисовка города, выполненная Груйтуйзеном Координаты:  …   Википедия

  • Город-сад (Барнаул) — План «сада города» в северной части Барнаула. Архитектурный проект 1917 1918 годов. «Город сад»  градостроительный проект в Барнауле первой половины XX века. Содержание …   Википедия

  • Углегорск (город в Донецкой обл.) — город Углегорск укр. Вуглегірськ Статус: город районного значения Страна:   …   Википедия

  • Михайлов (город) — У этого термина существуют и другие значения, см. Михайлов. Город Михайлов Герб …   Википедия

  • Город воров — The Town Жанр криминальная драма …   Википедия

  • Эдо (город) — Это статья о раннем периоде истории современного города Токио. Другие значения этого слова см. Эдо Эдо (яп. 江戸 эстуарий[a 1]?) старое название Токио, современной столицы Японии, до 1868 года. Так называют старинную центральную часть города вблизи …   Википедия

  • Петра (город) — Координаты: 30°19′44″ с. ш. 35°26′25″ в. д. / 30.328889° с. ш. 35.440278° в. д.  …   Википедия

  • Пальмира город — (по арамейски Тадмор, т. е. город пальм) некогда цветущий город, ныне бедная деревушка в Сирии, знаменитая развалинами величественных сооружений, памятниками последней поры древнеримской архитектуры. Oнa лeжит пoд 34° 18 с. ш. и 55° 40 в. д. (от… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Пальмира, город — (по арамейски Тадмор, т. е. город пальм) некогда цветущий город, ныне бедная деревушка в Сирии, знаменитая развалинами величественных сооружений, памятниками последней поры древнеримской архитектуры. Она лежит под 34° 18 с. ш. и 55° 40 в. д. (от… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»